- штурпак
- -а́, ч., діал.1) Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок.2) перен. Дурень, бовдур.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
штурпак — 1 іменник чоловічого роду пеньок діал. штурпак 2 іменник чоловічого роду, істота дурень зневажл … Орфографічний словник української мови
штурпачок — чка/, ч., діал. Зменш. до штурпак … Український тлумачний словник
штурпаччя — я, с., діал. Збірн. до штурпак … Український тлумачний словник
бовван — 1) розм. (про дурну, обмежену людину), дурень, бевзь, бевзень, балабан, бельбас, бецман, дурило, лобур, йолоп, ґевал, бовдур, бовдуряка, надовбень, надолобень, телепень, штурпак 2) (статуя, що зображає бога), тотем, ідол … Словник синонімів української мови
дурень — (розумово обмежена людина; лайливе слово), дурний, тупко, тупак, глупак, бельбас, недотепа, нетяма, недоумок, дурило, дурко, дурник, дурнило, товкач, просторіка, йолоп, бевзень, бевзь, ідіот, кретин, бовдур, блазень, блазнюк, бовван, довбня,… … Словник синонімів української мови
белей — лея, ч. Вр. [1.] Дебіл, штурпак. Ты, белею, ты штурпаку! [2.] Хробак, личина травневого хруща … Словник лемківскої говірки